Вони будуть приєднані до більшості посадкових апаратів американських компаній у рамках ініціативи NASA Commercial Lunar Payload Service (CLPS). LRA недорогі, малі та легкі, що дозволяє майбутнім місячним орбітальним або посадковим апаратам знаходити їх на Місяці.

Ці пристрої складаються з невеликої алюмінієвої напівсфери діаметром 2 дюйми (5 сантиметрів) і вагою 0,7 унції (20 грамів), вставленої з вісьмома кутовими ретрорефлекторами діаметром 0,5 дюйма (1,27 сантиметра), виготовленими з плавленого кварцевого скла. LRA планується включити в більшість майбутніх поставок CLPS, які прямують до поверхні Місяця.

LRA розроблені таким чином, щоб відбивати лазерне світло, що потрапляє на них під великим діапазоном кутів. Доктор Деніел Кремонс із Центру космічних польотів імені Годдарда НАСА в Грінбелті, штат Меріленд, заступник головного дослідника проекту LRA , описує це як схоже на світловідбиваючі смужки на дорожніх знаках, які допомагають керувати автомобілем у нічний час тут, на Землі.

«На відміну від дзеркала, де воно має бути спрямоване точно на вас, ви можете входити під різними кутами, і світло повертатиметься прямо до джерела», — сказав він.

Спрямувавши лазерний промінь від одного космічного корабля на ретрорефлектори іншого та вимірявши, скільки часу потрібно, щоб світло повернулося до джерела, вчені можуть визначити відстань між ними.

«Ми роками встановлюємо їх на супутники та використовуємо для них наземні лазери», — сказав д-р Сяолі Сун, також співробітник NASA Goddard і головний дослідник проекту LRA. «Тоді, двадцять років тому, комусь прийшла в голову ідея розмістити їх на посадкових модулях. Тоді ви зможете дістатися до тих посадкових апаратів з орбіти й знати, де вони знаходяться на поверхні».

Важливо знати розташування посадочних модулів на поверхні іншого планетарного тіла, і ці LRA діють як маркери, які працюють з орбітальними супутниками для створення навігаційної допомоги, як-от глобальної системи позиціонування (GPS), яку ми сприймаємо як належне тут, на Землі.

Лазерна локація також використовується для стикування космічних кораблів, таких як вантажні космічні кораблі, які використовуються для Міжнародної космічної станції , зазначив Кремонс. LRA загоряються, коли ви освітлюєте їх світлом, що допомагає керувати точною стиковкою.

Вони також можуть бути виявлені лідарами на космічних кораблях здалеку, щоб визначити їх дальність і швидкість наближення до дуже жорстких рейтингів точності, і не потребують освітлення від Сонця, що дозволяє стиковуватися вночі.

Він додає, що рефлектори могли б дозволити космічним кораблям точно знаходити шлях до посадкової площадки, навіть без допомоги зовнішнього світла для спрямування наближення.

Це означає, що LRA зрештою можна буде використовувати, щоб допомогти космічним кораблям приземлитися в інших темних місцях поблизу постійних затінених регіонів поблизу Південного полюса Місяця, які є основними цільовими зонами для місій з екіпажем через ресурси, які там можуть існувати, наприклад водяний лід. .

Оскільки LRA невеликі та виготовлені з простих матеріалів, вони можуть літати в наукових місіях як корисне, але з низьким ризиком доповнення.

«Сам по собі він абсолютно пасивний», — сказав Кремонс. «LRA виживуть у суворих місячних умовах і продовжуватимуть використовуватися на поверхні протягом десятиліть. Крім того, окрім навігації та визначення місця розташування ваших посадкових апаратів, ви також можете використовувати лазерне визначення відстані, щоб визначити, де ваш орбітальний апарат навколо Місяця».

Це означає, що в міру того, як на Місяць буде відправлено більше посадочних апаратів, марсоходів і орбітальних апаратів з одним або декількома LRA, наша здатність точно визначити місцезнаходження кожного буде тільки покращуватися.

Таким чином, оскільки ми розгортаємо більше LRA на поверхні Місяця, ця зростаюча мережа дозволить вченим все точніше визначати розташування ключових посадкових модулів та інших цікавих точок, дозволяючи досягти більшої та кращої науки.

Lunar Reconnaissance Orbiter (LRO) NASA на даний момент є єдиним космічним апаратом NASA, який обертається навколо Місяця і має можливість лазерного визначення відстані. LRO вже досягла дальності до LRA на посадковому модулі Vikram Індійської організації космічних досліджень на поверхні Місяця і продовжить досягати дальності до LRA на майбутніх посадкових модулях.

У рамках Artemis постачання CLPS виконуватимуть наукові експерименти, тестують технології та демонструватимуть можливості, щоб допомогти NASA досліджувати Місяць і готуватися до місій з людьми.

Завдяки місіям Artemis NASA висадить першу жінку та першу кольорову людину на Місяць, використовуючи інноваційні технології для дослідження більшої частини місячної поверхні, ніж будь-коли раніше.

Агентство співпрацюватиме з комерційними та міжнародними партнерами та створить першу довготривалу присутність на Місяці. Потім NASA використає те, що ми дізналися про Місяць і навколо нього, щоб зробити наступний гігантський стрибок: відправити перших астронавтів на Марс.

Нік Оукс

Центр космічних польотів імені Годдарда NASA, Грінбелт, штат Меріленд.

Запис Як NASA використовує просту технологію для відстеження місячних місій спершу з'явиться на Журнал Наука і суспільство.

Обдурені хибними сутінками, птахи перестають співати, цвіркуни починають щебетати, а бджоли повертаються у свої вулики.

Повідомлення про цю нетипову поведінку тварин датуються століттями, але вплив затемнення життя рослин і тварин остаточно не вивчено. Отже, 8 квітня 2024 року проект Eclipse Soundscapes Project, що фінансується NASA, збере види та звуки повного сонячного затемнення за допомогою зацікавлених представників громадськості, щоб краще зрозуміти, як затемнення впливає на різні екосистеми.

“Затемнення часто сприймаються як візуальна подія – те, що ви бачите”, – сказала Келсі Перретт, координатор зв’язків з громадськістю проекту Eclipse Soundscapes. “Ми хочемо показати, що затемнення можна вивчати мультисенсорно, за допомогою звуку, відчуттів та інших форм спостереження”.

Повне сонячне затемнення відбувається, коли Місяць проходить перед Сонцем, блокуючи доступ його світла до частин планети. В областях, де сонячне світло повністю заблоковане (так званий шлях тотальності), складається враження, що настав сутінки, температура падає і стають видимими деякі зірки.

Ці зміни можуть змусити тварин змінити свою звичайну денну поведінку. Повне сонячне затемнення пройде над головами понад 30 мільйонів людей у Північній Америці 8 квітня 2024 року, надавши чудову нагоду для великомасштабного проекту громадянської науки.

У квітні 2024 року волонтери зможуть приєднатися до проекту Eclipse Soundscapes, щоб допомогти вченим NASA краще зрозуміти, як сонячні затемнення впливають на дику природу. Добровольці збиратимуть звукозаписи, проводитимуть спостереження, використовуючи будь-які органи чуття, і навіть допомагатимуть з аналізом даних з усього шляху затемнення. У цьому відео представлені інтерв’ю з експертами Eclipse Soundscapes МеріКей Северіно, доктором Вільямом «Треєм» Уінтером III і доктором Вільямом Острайхом, а також розповідається про керуючого природними ресурсами доктора Чейса Хольцхюзера з національного парку Хот-Спрінгс в Арканза. про повне сонячне затемнення 8 квітня 2024 року. Автори: Лейсі Янг/NASA.

Проект Eclipse Soundscapes спрямований на повторення аналогічного дослідження, проведеного американським вченим Вільямом М. Вілером після повного сонячного затемнення 1932 року, яке пройшло над північно-східними районами Канади та Сполучених Штатів. Дослідження майже столітньої давності зібрало майже 500 спостережень громадськості.

Проект Eclipse Soundscapes Project сподівається, що сучасні інструменти відтворюватимуть і розширюватимуть це дослідження, щоб краще зрозуміти поведінку тварин і комах. Це буде досягнуто за допомогою мультисенсорних спостережень, таких як аудіозаписи та письмові звіти про те, що можна побачити, почути чи відчути під час затемнення.

Проект, який особливо зацікавлений у вивченні поведінки цвіркунів, спрямований на те, щоб відповісти на такі питання, як, чи ведуть нічні та денні тварини по-різному, чи стають більш менш гучними під час сонячного затемнення?

“Чим більше аудіоданих і спостережень у нас буде, тим краще ми зможемо відповісти на ці питання”, – сказав Перретт. «Внесок вчених дозволить нам заглибитись у конкретні екосистеми та визначити, як затемнення могло вплинути на кожну з них».

Проект Eclipse Soundscape запрошує людей взяти участь у дослідженні на всіх рівнях – від вивчення затемнень онлайн до збору мультисенсорних спостережень та аудіоданих, аналізу даних – і у всіх місцях, незалежно від того, чи вони на шляху тотальності чи ні.

Проект відкритий для людей будь-якого походження та здібностей. Всі ролі в проекті були розроблені з урахуванням доступності, щоб запрошувати сліпих або людей з вадами зору людей брати участь разом зі своїми зрячими однолітками.

Люди, які перебувають на шляху тотальності або близькі до нього, можуть брати участь у якості «збирачів даних», використовуючи пристрій AudioMoth, недорогий пристрій аудіозапису, оснащений картою мікро-SD, для запису звуків затемнення.

Люди також можуть брати участь як «Спостерігачі», записуючи свої мультисенсорні спостереження та відправляючи їх на веб-сайт проекту після затемнення. Будь-хто, хто має підключення до Інтернету, може взяти участь у якості «Учня», дізнаючись про затемнення, або як «Аналітика даних», щоб допомогти проаналізувати аудіодані після затемнення. Після виконання ролі Eclipse Soundscapes буде доступний сертифікат, що завантажується.

“Коли справа доходить до цього, відповіді на наші наукові питання про те, як затемнення впливають на життя на Землі, повністю залежать від даних, які добровільно надають люди”, – сказав Перретт. «Наші учасники, включаючи наших партнерів за проектом та координаторами, дозволяють нам охопити весь шлях затемнення та зібрати набагато більше даних, ніж було б можливо для однієї невеликої команди».

Мара  Джонсон-Гро

Запис Відчуйте сонячне затемнення за допомогою проекту NASA Eclipse Soundscapes Project спершу з'явиться на Журнал Наука і суспільство.